Cтавтеся до суїцидальних думок серйозно
Коли все здається безнадійним і похмурим, інколи можуть виникнути думки про марність життя. Суїцидальні думки можуть виникати у зв’язку з життєвими труднощами, такими як розрив відносин, конфлікт, хвороба, проблеми на роботі, фінансові труднощі чи психологічні проблеми, такі як депресія. Якщо думки стають занадто нав’язливими, поговоріть з кимось, кому Ви довіряєте, або зверніться по професійну допомогу.
Говорити про це – значить намагатися виправити ситуацію
Говорити про власні суїцидальні думки з іншими може бути нелегко. Коли виникають болючі думки і почуття, багато хто хоче впоратися з цим самостійно і може відчувати сором через потребу в допомозі інших. Ситуація може здаватися безвихідною, такою, ніби складно знайти рішення.
Проте, якщо Ви знайдете у собі сміливість поговорити з людиною, якій Ви довіряєте, Ви зможете отримати допомогу в пошуку рішення. Розповісти про це - означає намагатися виправити ситуацію, і це перший крок до вирішення проблем. Ви допомагаєте собі, якщо дозволите іншим допомогти Вам.
З ким можна поговорити?
Чи є хтось, кому Ви довіряєте? Поговоріть з людиною, якій Ви довіряєте, наприклад, із членом сім'ї, близьким другом або сімейним лікарем (fastlege), шкільною медсестрою (helsesykepleier), учителем, священником або імамом.
Поради щодо того, як почати розмову
Якщо Ви не впевнені, як почати розмову, Ви можете скористатися деякими з наведених нижче порад:
- «Останнім часом мені було тяжко, я думав про те, чи варто жити».
- «Мене постійно мучать тривожні думки. Мені важко зрозуміти, як знайти вихід із ситуації, в якій я перебуваю. Я думаю, що не маю сил продовжувати жити так, як зараз».
- «Я відчуваю себе тягарем і в усьому винним. Мені соромно, і я думаю, що для всіх було б краще, якби мене тут більше не було».
- «Я почуваюся невдахою, і в мене виникають думки про те, щоб позбавити себе життя»
- «Останнім часом мені було тяжко, і в мене з'явилися думки про самогубство».
Як отримати допомогу?
Є багато місць, де можна отримати допомогу та якісне лікування. Наскільки невідкладною є ситуація? Це важливо для того, щоб знати, куди звертатися.
Телефонуйте за номером 113 у разі загрози життю та здоров’ю
Якщо Ви відчуваєте, що існує небезпека завдати собі шкоди або позбавити себе життя, завжди слід телефонувати за номером 113. Екстрена служба допоможе Вам у такій кризовій ситуації та сприятиме тому, щоб Ви отримали подальшу допомогу.
Телефонуйте 113
Завжди потрібно телефонувати за номером 113 у разі гострого ризику вчинення самогубства. Краще зателефонувати зайвий раз, ніж не зателефонувати, коли це дійсно необхідно.
Гострі, але не загрозливі для життя ситуації
Зверніться до сімейного лікаря (fastlege)
У Вашого сімейного лікаря є можливість надання екстреної допомоги в робочий час. Сімейний лікар може надати Вам поради та інформацію про різні служби допомоги за місцем Вашого проживання. У разі потреби сімейний лікар може зв’язатися з психологом і надіслати йому направлення та скерувати на інше лікування в муніципалітеті (kommune) чи спеціалізованої служби охорони здоровья (spesialisthelsetjeneste).
Місцеве відділення екстреної допомоги
Якщо проблема не загрожує життю, але й не може чекати, доки Ви зв'яжетесь із сімейним лікарем у його робочий час, зателефонуйте до місцевого відділення екстреної допомоги (legevakt) за номером 116 117.
У відділенні екстреної допомоги Вас зустрінуть досвічені медичні працівники, які вміють оцінити серйозність ситуації та невідкладність надання допомоги. Відділення екстреної допомоги має перелік іншіх актуальних служб у муніципалітеті (kommune), які можуть Вам допомогти.
Інші служби, де можна отримати допомогу
- шкільна служба охорони здоров'я (skolehelsetjeneste)
- пункт охорони здоров’я для підлітків та молоді (helsestasjon for ungdom)
- служба допомоги у сфері психічного здоров'я та наркології (psykisk helse- og rustjeneste), зокрема психолог (psykolog)
- швидка психологічна допомога, у деяких муніципалітетах (Rask psykisk helsehjelp)
- послуги на дому / медично-соціальні служби (hjemmebaserte tjenester/omsorgstjenester)
- амбулаторна бригада невідкладної допомоги регіональних психіатричних центрів (DPS)
Ви можете знайти контактну інформацію для служб на вебсайті Вашого муніципалітету.
Іноді може знадобитися допомога спеціалізованої служби охорони здоров’я (spesialisthelsetjeneste). У разі потреби сімейний лікар (fastlege) та комунальний психолог (kommunepsykolog) можуть направити Вас до поліклініки психічного здоров’я для дітей та юнацтва (BUP) або регіонального психіатричного центру (DPS).